Древослів

Словник Української Мови

виведенець

[ʋɪʋɛdɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Учений, письменник або громадський діяч, який здобув освіту в певному навчальному закладі (зокрема, духовному) і є його вихованцем; випускник, пітомець.

  2. (Історія) –

    Заст. Вихованець, підопічний, той, хто перебуває на чиємусь утриманні та вихованні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виведенця, р. виведенець, д. виведенцям, з. виведенця, о. виведенцями, м. виведенцях, к. виведенця

Більше записів