1. Той, хто виказує, вимовляє, виголошує щось; промовець, оратор.
2. (У техніці) Пристрій або елемент, що призначений для відтворення, відображення або індикації певних даних, сигналів або інформації (наприклад, світловий виказувач, покажчик).
-
гамірка
Гамірка — власна назва річки в Україні, ліва притока Случі, що протікає територією Хмельницької області.
Гамірка — власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області, у складі Городоцької міської територіальної громади.
-
екстракоїтальний
екстракоїтальний (від лат. extra — поза та coitalis — статевий) — такий, що відбувається або знаходиться поза статевим актом (коїтусом).
-
виказування
1. Дія за значенням дієслова “виказувати” — розповідь, повідомлення про щось, часто з відтінком розголошення, виявлення чогось прихованого або таємного; викриття.
2. (У лінгвістиці) Конкретне вживання мовного знака (слова, вислову, речення) в акті мовлення; мовленнєвий акт, висловлювання.
-
гамір
1. Гучний, невпорядкований шум від голосів, криків, галасу, часто викликаний суперечками, сваркою або жвавою розмовою багатьох людей.
2. Загальний шум, гомін, що виникає від суміші різноманітних звуків (наприклад, у вулиці, у приміщенні з натовпом).
3. Перен. Суперечка, сварка, сутичка, гучний конфлікт.
-
виказник
1. Той, хто виказує, доносить на когось; інформатор, донощик.
2. У граматиці: категорія слів, що виражають присудковість (дію, стан, ознаку предмета) і є центральним компонентом речення — присудком; присудкове слово (наприклад, дієслово, прикметник у ролі присудка).
-
екстраколумела
Екстраколумела — у ботаніці, зокрема в морфології насіння, додаткова, часто крилоподібна або каймоподібна структура, що розташована навколо колумели (осьового стовпчика) у насінні деяких рослин, наприклад, у представників родини Гвоздикових (Caryophyllaceae).
-
виказка
1. Рідкісне, застаріле позначення для вислову, висловлювання, афоризму; те саме, що апофтегма.
2. У лінгвістиці: мовна одиниця, яка є результатом акту мовлення, конкретне речення, висловлювання в його ситуативному контексті; те саме, що висловлювання або дискурс.
-
виказання
1. Дія за значенням дієслова “виказати” — висловлювання, вираження думок, почуттів, намірів усно або письмово; повідомлення, розповідь про щось.
2. (рідко) Те, що виказано; висловлювання, твердження, думка.
3. (застаріле) Свідчення, показання (особливо на суді).
-
гамільтонівський
1. Пов’язаний з ірландським математиком, фізиком і механіком Вільямом Роуеном Гамільтоном, стосовний до його праць, відкриттів або концепцій.
2. У фізиці та механіці: що стосується гамільтонової механіки — формулювання класичної механіки, заснованого на поняттях узагальнених координат та імпульсів і описується функцією Гамільтона (наприклад, гамільтонівський формалізм, гамільтонівська система).
3. У математиці, зокрема в теорії графів: що стосується гамільтонового шляху або циклу — шляху в графі, що проходить через кожну його вершину рівно один раз (наприклад, гамільтонівський граф, гамільтонівський цикл).