Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто виказує, доносить на когось; інформатор, донощик.
- (Лінгвістика) –
У граматиці: категорія слів, що виражають присудковість (дію, стан, ознаку предмета) і є центральним компонентом речення — присудком; присудкове слово (наприклад, дієслово, прикметник у ролі присудка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виказник, р. виказника, д. виказникові, з. виказник, о. виказником, м. виказникові, к. виказнику