гамір

[ɦɑmir] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Гучний, невпорядкований шум від голосів, криків, галасу, часто викликаний суперечками, сваркою або жвавою розмовою багатьох людей.

  2. (Лінгвістика) –

    Загальний шум, гомін, що виникає від суміші різноманітних звуків (наприклад, у вулиці, у приміщенні з натовпом).

  3. (Лінгвістика) –

    Перен. Суперечка, сварка, сутичка, гучний конфлікт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гамір, р. гамору, д. гаморові, з. гамір, о. гамором, м. гаморі, к. гаморе

Більше записів