1. (в медицині) Який знаходиться, відбувається або виникає поза межами серця; не пов’язаний безпосередньо з серцевою м’язовою тканиною чи порожнинами серця.
2. (в анатомії) Розташований зовні від серця; зовнішній по відношенню до серця.
-
виказ
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (У логіці та лінгвістиці) Одиниця мовлення, яка є висловлюванням певної думки, судження або повідомлення; вислів, висловлювання.
-
гамільтоніан
1. У фізиці та математиці — оператор, що відповідає повній енергії ізольованої системи в класичній та квантовій механіці; центральна функція в гамільтоновому формулюванні класичної механіки.
2. У теорії графів — цикл (замкнутий шлях), що проходить через кожну вершину графа рівно один раз; назва походить від імені Вільяма Роуана Гамільтона.
-
викажчиця
1. Жінка, яка займається виказуванням — розповідає, зокрема таємниці, іншим людям; доносниця, ябедниця.
2. (у фольклорі, перев. у казках) Персоніфікована істота, що розповідає про дії та наміри героя, зображається як жінка або істота жіночої статі; символ небажаного розголошення.
-
викажчик
1. (техн.) Пристрій або елемент, що призначений для показу, індикації певних параметрів, стану або результатів роботи машини, механізму чи системи; покажчик, індикатор.
2. (інформ., заст.) Програмний компонент або модуль, що виконує роль покажчика, вказівника на дані, об’єкт або адресу в пам’яті комп’ютера.
-
екстракапсулярний
1. (Медицина, анатомія) Розташований або відбувається поза капсулою (оболонкою) органу, зокрема поза суглобовою капсулою.
2. (Хірургія) Про оперативне втручання: що проводиться зі збереженням капсули органу, наприклад, екстракапсулярне видалення катаракти (коли задня частина капсули кришталика залишається).
-
викаблучування
1. Дія за значенням дієслова “викаблучуватися” — намагання привернути до себе увагу, викликати захоплення або здивування своєю поведінкою, одягом, манерами тощо, часто з відтінком зухвалості, витонченості або вигадливості; витівка, вибійки.
2. Розм. Вигадливий, незвичайний або зухвалий витвір, витівка, вигадка; щось зроблене з витонченістю або хистом, аби вразити оточення.
-
гамівник
1. Уроженець або житель села Гамівка (Гамівки), що на Луганщині.
2. Учень або вихованець Гамівської школи (на Луганщині).
-
вика
1. Рідкісне діалектне позначення для рослини з родини бобових — в’язелю різнобарвного (Coronilla varia), багаторічної трави, що використовується як кормова культура та медонос.
2. Власна назва (топонім) невеликої річки в Україні, лівої притоки річки Снов, що протікає у Чернігівській області.
-
екстразональний
1. (географія, екологія) Який знаходиться або поширюється за межами певної природної зони (наприклад, лісової, степової), але має схожі характеристики; незональний.
2. (біологія, ботаніка) Стосовний до рослин або тварин, чий природний ареал існування знаходиться поза основним районом поширення їхньої групи або виду.