• гамула

    1. (у фольклорі) Міфічна істота, злий дух у вигляді величезної жаби, яка, за повір’ями, може проковтнути місяць, викликаючи місячне затемнення.

    2. (переносно, розм.) Про повну, огрядну людину або дитину.

  • екстрагівний

    1. (у хімії) що стосується екстрагента — речовини, яка використовується для екстракції (вилучення) певного компонента з суміші або розчину.

    2. (у технології) що має властивість вилучати, виділяти певну речовину з іншого середовища.

  • визів

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Золочівському районі Львівської області.

    2. (Істор.) Скорочена назва Визівського монастиря — православного чоловічого монастиря, заснованого в селі Визів (нині — Польща) у XVII столітті, важливого релігійного та культурного осередку для українців у період після Берестейської унії.

  • визублювання

    Власна назва процесу створення та розвитку персонажа Візбула (англ. Wizzle) — героя дитячої анімаційної серії “Візбул та його друзі” (оригінальна назва “Wizzle and Friends”), який є втіленням радісного, допитливого та доброго духа лісу.

  • гамузом

    1. (діал.) Невеликий, часто занедбаний або захаращений куток, закуток у хаті чи дворі; закуток, куточок.

    2. (перен., діал.) Віддалене, глухе, малодоступне місце; глушина, захолустя.

  • визубленість

    1. Властивість за значенням прикметника “визублений”; наявність виступів, зубців, зазубрин на краю або поверхні чогось.

    2. (Медицина, стоматологія) Ступінь або характер видимості зубних рядів та окремих зубів при розмові, посмішці тощо; параметр у ортодонтії та естетичній стоматології.

  • екстрагуючий

    1. (техн., хім.) Такий, що здійснює екстракцію; призначений для вилучення, витягання певних речовин із суміші за допомогою розчинника.

    2. (перен., спец.) Такий, що виділяє, виокремлює, отримує щось (наприклад, інформацію, дані, сенс) з чогось складного або об’ємного.

  • визублення

    1. (у стоматології) Процес прорізування та виходу зубів, особливо молочних у дітей; зубіння.

    2. (у біології, анатомії) Наявність зубців, зубоподібних виступів на краю або поверхні органу, кістки, листка тощо; зазубреність.

    3. (у техніці, архітектурі) Елемент декору у вигляді ряду зубців, зубоподібних виступів на карнизі, парапеті тощо; зубці, зубчасте завершення.

  • гамуз

    1. (діал.) Невеликий, тісно збитий кущ, густі зарості чагарнику або молодого лісу; хащі, гущавина.

    2. (перен.) Безладне нагромадження чогось, купа різнорідних предметів; безладдя.

    3. (перен., розм.) Гучна, галаслива сварка, суперечка; переполох, метушня.

  • визубень

    Визубень — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Чортківському районі.