Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Невеликий, тісно збитий кущ, густі зарості чагарнику або молодого лісу; хащі, гущавина.
2. (перен.) Безладне нагромадження чогось, купа різнорідних предметів; безладдя.
3. (перен., розм.) Гучна, галаслива сварка, суперечка; переполох, метушня.
Приклад 1:
“…”Не розгуби ягнят, як учора, бо на гамуз поб’ю! “… — “Що-о?
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
I так люто бито, що всього на гамуз потрощено, з людського тiла зроблено страшну купу кiсток, м’яса й кровi. Найдено цю купу на полi, довго полiцiя шукала, хто це зробив i кого це вбито, але нiчого не могла знайти.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”