1. Дія за значенням дієслова “гамувати” — примушення до послуху, приборкання, стримування, обмеження у чомусь.
2. У техніці — процес накладання інформаційного (модулюючого) сигналу на несучу коливальну хвилю з метою її передачі.
-
визначність
1. Властивість або стан того, що є визначним, важливим, помітним; значущість, видатність.
2. (у множині, зазвичай “визначності”) Об’єкт або місце, що має особливу цінність, важливість і привертає увагу; пам’ятка, видатне місце (наприклад, історичні, архітектурні, природні визначності).
-
визначник
1. У математиці: величина, що складається з певної кількості чисел, розташованих у вигляді квадратної таблиці, і обчислюється за спеціальними правилами; детермінант.
2. У лінгвістиці: член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання “який?”, “котрий?”, “чий?”; атрибут.
3. Те, що служить для визначення, встановлення чого-небудь; показник, критерій.
-
екстрагувальний
1. (техн.) Призначений для екстрагування (вилучення, витягування) речовин з сировини; властивий процесу екстрагування.
2. (про посуд, апарат) Призначений для здійснення процесу екстрагування; екстракційний.
-
гамселитися
1. (діал.) Сидіти без діла, ледарювати, байдикувати; проводити час у безцільному перебуванні на одному місці.
2. (діал.) Вагатися, гаяти час, повільно або неохоче щось робити; тягти, копітися.
-
визначеність
1. Властивість бути визначеним, чіткість, однозначність; стан, коли щось точно встановлено, окреслено або вирішено.
2. У математиці, логіці — властивість об’єкта, поняття або твердження бути точно окресленим, несуперечливим і таким, що допускає лише одну інтерпретацію.
3. У лінгвістиці — граматична категорія, що вказує на відому, конкретну або унікальну сутність, яка відрізняється від невизначеної (наприклад, означений артикль в англійській мові).
-
екстраговність
Властивість або стан, що характеризується здатністю до екстракції (вилучення, витягування) певних речовин, компонентів або даних із чогось.
-
визначення
1. Дія за значенням дієслова «визначати»; встановлення, окреслення чого-небудь, надання чітких характеристик, ознак чогось.
2. Тлумачення, роз’яснення змісту, сутності слова, поняття або терміна; формулювання, що розкриває це значення.
3. У логіці та філософії — логічна операція, що розкриває зміст поняття шляхом вказівки на суттєві ознаки предмета або явища, що відрізняють його від інших.
4. У граматиці — другорядний член речення, який означає ознаку предмета (якість, властивість, належність тощо) і відповідає на питання «який?», «чий?», «котрий?».
-
гамселити
Гамселити — уживати слово “гамсель” як дієслово, зазвичай в імперативі “гамсель!”, для вираження заклику до швидкої, інтенсивної та енергійної дії, часто з відтінком метушні або невпорядкованості.
-
визначання
1. Дія за значенням дієслова «визначати»; встановлення, визначення чогось, надання чітких характеристик, меж або властивостей.
2. (Лінгв., грам.) Вказівка на ознаку, якість або властивість предмета, яка утворює з ним словосполучення (напр., «гарна погода», «будинок з цегли»); атрибутивний член речення, що відповідає на питання «який?», «чий?», «котрий?».
3. (Матем., лог.) Сукупність умов, властивостей або тверджень, що точно описують і виділяють певне поняття, об’єкт або операцію; дефініція.