визначання

[ʋɪznɑt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова «визначати»; встановлення, визначення чогось, надання чітких характеристик, меж або властивостей.

  2. (Лінгвістика) –

    (Лінгв., грам.) Вказівка на ознаку, якість або властивість предмета, яка утворює з ним словосполучення (напр., «гарна погода», «будинок з цегли»); атрибутивний член речення, що відповідає на питання «який?», «чий?», «котрий?».

  3. (Математика) –

    (Матем., лог.) Сукупність умов, властивостей або тверджень, що точно описують і виділяють певне поняття, об’єкт або операцію; дефініція.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. визначання, р. визначання, д. визначанню, з. визначання, о. визначанням, м. визначанні, к. визначання

Більше записів