Словник Української Мови
1. Жінка, яка систематично використовує працю, майно, фінанси або слабкість інших людей для власної вигоди, отримуючи з цього матеріальні або інші переваги; жінка-експлуататорка.
2. (переносне значення) Про явище, обставину або діяльність, що виснажує, забирає сили, енергію або ресурси.
екстрагенітальний (від лат. extra — поза, поза і genitalis — статевий) — термін у медицині, що позначає щось розташоване, виникле або що проявляється поза статевими органами, поза межами генітальної сфери.
У клінічній практиці найчастіше вживається у словосполученні “екстрагенітальна патологія” — це будь-які захворювання внутрішніх органів і систем (наприклад, серцево-судинної, дихальної, ниркової тощо), які не є гінекологічними або андрологічними, але можуть впливати на перебіг вагітності, пологів або загальний стан здоров’я пацієнта.
Особа, яка систематично та жорстоко експлуатує, пригноблює інших людей, використовуючи їхню працю, становище або безпорадність для власної вигоди.
Той, хто живе за рахунок чужої праці, отримує зиск від експлуатації інших; гнобитель, експлуататор.
1. (в психології) патологічний страх перед одруженням або вступом у шлюб, що розглядається як одна з форм соціальної фобії.
2. (переносно) сильна неприязнь, відчуження або принципова незгода на ідею шлюбу як інституту.
1. Дія за значенням дієслова “визискувати” — отримання прибутків, вигоди шляхом жорстокої експлуатації, поневолення або обману когось; безжалісне використання праці, становища або ресурсів інших задля власної наживи.
2. (у переносному значенні) Надмірне, виснажливе використання чого-небудь (наприклад, землі, механізмів) без належного відновлення, що призводить до виснаження або зносу.
1. (у хімії та технології) Рідина, яка використовується для екстракції (вилучення) певної речовини з твердої, рідкої або газоподібної суміші; розчинник для екстрагування.
2. (у фармації та харчовій промисловості) Розчинник (найчастіше вода, спирт, олія тощо), за допомогою якого з рослинної або тваринної сировини вилучають біологічно активні або ароматичні речовини.
1. Дія за значенням дієслова визискувати; насильницьке відбирання майна, грошей, продуктів тощо у когось; грабунок, пограбування.
2. (у переносному значенні) Жорстоке, безжалісне використання кого-, чогось для досягнення своїх корисливих цілей; експлуатація.
1. (геол.) Пов’язаний з гамофатом — типом магматичної гірської породи, що характеризується високим вмістом кольорових мінералів (темно-кольорових силікатів, таких як піроксени, амфіболи, олівін) і низьким вмістом кремнезему.
2. (геол.) Структурно-петрографічна характеристика магматичного масиву або комплексу, що вказує на його належність до гамофату — темно-кольорової, основної або ультраосновної породи.
1. Психол. Який характеризується екстраверсією; спрямований на зовнішній світ і комунікацію з оточуючими, відкритий, товариський, активний у соціальних контактах (про тип особистості, поведінку).
2. У лінгвістиці: який виражає дію, спрямовану назовні від суб’єкта (про дієслова, префікси тощо).
1. Дія за значенням дієслова “визирати” — спостереження, виглядання звідкись, часткове показування з-за чогось або обережне оглядання навколишнього простору.
2. (переносне) Непомітне або мимовільне виявлення, прояв чогось, що стає видимим або відчутним (наприклад, почуттів, намірів, ознак явища).