виказка

[ʋɪkɑzkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне, застаріле позначення для вислову, висловлювання, афоризму; те саме, що апофтегма.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: мовна одиниця, яка є результатом акту мовлення, конкретне речення, висловлювання в його ситуативному контексті; те саме, що висловлювання або дискурс.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виказка, р. виказки, д. виказці, з. виказку, о. виказкою, м. виказці, к. виказко

Більше записів