Древослів

Словник Української Мови

  • екстрактор

    1. Пристрій або механізм для вилучення, витягування чогось із чогось (наприклад, соку з плодів, металу з руди, інформації з документа).

    2. У техніці: різновид гайкового ключа, призначений для викручування пошкоджених або заклинених кріпильних деталей (болтів, шпильок).

    3. У медицині та біології: інструмент для вилучення інородних тіл, зубів або виділення певних речовин із тканин.

    4. У програмуванні та обробці даних: компонент системи, призначений для автоматичного відбору та витягування структурованої інформації з неструктурованих або напівструктурованих джерел.

  • ганаж

    Ганаж — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільської області.

    Ганаж — власна назва села в Україні, розташованого в Устилузькій громаді Володимирського району Волинської області.

  • викидач

    1. Той, хто викидає щось, позбавляється чогось; той, хто викидає щось у смітник або поза межі чогось.

    2. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для викидання, виштовхування, скидання чого-небудь (наприклад, патронної гільзи зі зброї, відходів із станка).

    3. (розм., заст.) Той, хто викидає, виганяє когось; вигнанець.

  • викидання

    1. Дія за значенням дієслова “викидати”; позбавлення чогось, відкидання, вилучення, скидання (наприклад, викидання сміття, викидання зайвого вантажу).

    2. Різке, сильне вивільнення, виверження, вихід чогось назовні (наприклад, викидання лави вулканом, викидання газу).

    3. У техніці — процес видалення відпрацьованих газів з циліндра двигуна внутрішнього згоряння.

    4. У біології та медицині — виділення, виведення з організму речовин (наприклад, викидання гормонів).

    5. Рідко — несподована, емоційна вистава, вчинок, часто з відтінком осудження (наприклад, дивні викидання в поведінці).

  • екстрактовий

    1. Який стосується екстракту, містить екстракт або виготовлений з нього.

    2. Який має високу концентрацію, насичений, концентрований (переносне значення).

  • гана

    1. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області.

    3. (рідко, заст.) Докір, осуд, ганьба; дія за значенням дієслова «ганити».

  • викидайло

    1. Власна назва персонажа українського фольклору та обрядових ігор, зокрема весняно-літнього циклу (наприклад, на Зелені свята), що втілює образ нечистої сили, духа або потвору, якого символічно виганяють, викидають або спалюють задля захисту від зла, очищення та забезпечення родючості.

    2. Назва солом’яної або лялькової фігури, яку використовують у зазначених обрядах як втілення цього персонажа для подальшого ритуального знищення (викидання, спалення, потоплення).

  • екстрактоварильний

    Пов’язаний з виробництвом екстрактів, призначений для варіння екстрактів.

  • ган

    1. Власна назва річки в Україні, правої притоки Пруту, що протікає територією Івано-Франківської області.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    3. (у складі терміна) Назва однієї з найдавніших китайських династій, що правила з 206 року до н.е. по 220 рік н.е., а також держави того періоду; період в історії та культурі Китаю.

  • викид

    1. Дія за значенням дієслова викидати; результат такої дії — видалення, позбавлення чогось, скидання, вивід чогось за межі чогось.

    2. Різке, потужне вивільнення, вихід чогось назовні (газу, пари, лави, енергії тощо).

    3. (у техніці) Випуск відпрацьованих або побічних газів, диму, рідини через спеціальний отвір, канал або трубу; сама така труба або пристрій.

    4. (у медицині) Раптове виверження, виділення організмом чогось у значній кількості (наприклад, гормонів); також розм. про викидень.

    5. (у геології) Раптове й потужне викидання з глибинних надр Землі газу, породи тощо, часто пов’язане з тектонічними процесами.

    6. (у екології) Забруднююча речовина або відходи, що потрапляють у навколишнє середовище внаслідок господарської діяльності.

    7. (переносно) Несподівана, часто емоційна виява, прояв чогось (почуттів, ідеї).