викидайло

1. Власна назва персонажа українського фольклору та обрядових ігор, зокрема весняно-літнього циклу (наприклад, на Зелені свята), що втілює образ нечистої сили, духа або потвору, якого символічно виганяють, викидають або спалюють задля захисту від зла, очищення та забезпечення родючості.

2. Назва солом’яної або лялькової фігури, яку використовують у зазначених обрядах як втілення цього персонажа для подальшого ритуального знищення (викидання, спалення, потоплення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |