викидайло

[ʋɪkɪdɑjlo] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фольклор) –

    Власна назва персонажа українського фольклору та обрядових ігор, зокрема весняно-літнього циклу (наприклад, на Зелені свята), що втілює образ нечистої сили, духа або потвору, якого символічно виганяють, викидають або спалюють задля захисту від зла, очищення та забезпечення родючості.

  2. (Етнографія) –

    Назва солом’яної або лялькової фігури, яку використовують у зазначених обрядах як втілення цього персонажа для подальшого ритуального знищення (викидання, спалення, потоплення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викидайло, р. викидайла, д. викидайлові, з. викидайла, о. викидайлом, м. викидайлі, к. викидайле

Більше записів