1. Дія за значенням дієслова “викирковувати” — виривання, видалення чогось із землі разом із корінням (наприклад, бур’янів, пнів, старих насаджень).
2. (переносно) Повне винищення, ліквідація якогось явища, звичаю, переконання тощо.
-
екстракційний
1. Який стосується екстракції, тобто процесу вилучення, витягування певних речовин, компонентів або даних з чогось за допомогою спеціальних методів або засобів.
2. Призначений для здійснення екстракції; технічний або технологічний, що використовується в процесах вилучення.
-
ганах
1. (історичний термін) Назва міста та фортеці в Криму, головного порту та резиденції кримських ханів у період з XV по XVIII століття (сучасне місто Бахчисарай).
2. (переносне значення) Уживається як символ Кримського ханства, його влади та могутності.
-
википання
1. Фізико-хімічний процес інтенсивного пароутворення в об’ємі рідини, що супроводжується утворенням і зростанням бульбашок пари, які спливають на поверхню й розриваються; кипіння.
2. (у техніці) Небажане явище раптового бурхливого кипіння рідини (наприклад, охолоджувача в системі двигуна) з утворенням великої кількості пари, що призводить до порушення нормальної роботи механізму або аварії.
3. (переносне значення) Різке, нестримне виявлення сильних почуттів (гніву, обурення, радощів тощо); спалах, вибух емоцій.
-
викинення
1. Дія за значенням дієслова “викидати” — насильне вигнання, усунення когось або чогось з певного місця, середовища, організації тощо.
2. (мед.) Передчасне припинення вагітності з виходом плода з матки; аборт.
3. (тех.) Раптове вивільнення, вихід речовини (газу, пари, рідини) під тиском; викид.
4. (геол.) Раптове виверження, викид породи, газу тощо з надра землі внаслідок гірничого тиску.
-
екстракторний
1. (техн.) Призначений для екстракції, тобто вилучення, витягування речовини з суміші за допомогою розчинника або спеціального апарату (екстрактора).
2. (мед., космет.) Призначений для видалення чого-небудь із порожнини, тканин тіла (наприклад, екстракторний шприц для видалення комедонів).
-
ганажевий
1. Стосовний до французького мовознавця Жозефа Ганаджа (Joseph Hanage), стосовний до його праць, зокрема до його методу дослідження діалектів.
2. У лінгвістиці: такий, що стосується методу дослідження діалектів, заснованого на картографуванні окремих мовних явищ (ізоглос) та вивченні їхнього поширення.
-
викидонебезпечність
Власна назва екологічного терміну, що позначає потенційну небезпеку або ризик для навколишнього середовища та здоров’я людей, пов’язаний з викидами (емісіями) шкідливих речовин, забруднюючих речовин або відходів у повітря, воду чи ґрунт.
-
викидом
1. Технічний термін, що позначає спосіб доставки або транспортування, при якому вантаж скидається (викидається) з літака, вертольота або іншого повітряного судна на парашуті або без нього у призначене місце.
2. У геології — викид гірських порід, раптове виверження та викидання на поверхню гірських порід, що супроводжується утворенням порожнини (наприклад, у шахтах при гірничому ударі).
3. У медицині та біології — рідковживана назва для викидня (аборту) — передчасного переривання вагітності з виходом зародка або плода з матки.
-
викидень
1. Той, хто викинутий, вигнаний з якогось середовища, колективу; вигнанець, відлюдник.
2. Застаріла та образлива назва людини, народженої поза шлюбом; байстрюк, незаконнонароджений.
3. У розмовному мовленні — про людину з поганою поведінкою, гідну осуду; нікчема, негідник.