википання

[ʋɪkɪpɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Фізико-хімічний процес інтенсивного пароутворення в об’ємі рідини, що супроводжується утворенням і зростанням бульбашок пари, які спливають на поверхню й розриваються; кипіння.

  2. (Техніка) –

    (у техніці) Небажане явище раптового бурхливого кипіння рідини (наприклад, охолоджувача в системі двигуна) з утворенням великої кількості пари, що призводить до порушення нормальної роботи механізму або аварії.

  3. (Психологія) –

    (переносне значення) Різке, нестримне виявлення сильних почуттів (гніву, обурення, радощів тощо); спалах, вибух емоцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. википання, р. википання, д. википанню, з. википання, о. википанням, м. википанні, к. википання

Більше записів