Значення
- (Соціологія) –
Той, хто викинутий, вигнаний з якогось середовища, колективу; вигнанець, відлюдник.
- (Соціологія) –
Застаріла та образлива назва людини, народженої поза шлюбом; байстрюк, незаконнонароджений.
- (Лінгвістика) –
У розмовному мовленні — про людину з поганою поведінкою, гідну осуду; нікчема, негідник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викидень, р. викидня, д. викидневі, з. викидень, о. викиднем, м. викидневі, к. викидню