викидач

1. Той, хто викидає щось, позбавляється чогось; той, хто викидає щось у смітник або поза межі чогось.

2. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для викидання, виштовхування, скидання чого-небудь (наприклад, патронної гільзи зі зброї, відходів із станка).

3. (розм., заст.) Той, хто викидає, виганяє когось; вигнанець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |