Древослів

Словник Української Мови

  • вилазка

    1. Військова операція або бойове завдання, що здійснюється групою військ (розвідників, диверсантів тощо) зі свого розташування на територію, зайняту противником, з метою розвідки, захоплення полонених, знищення об’єктів або дезорганізації тилу ворога.

    2. Раптовий напад, атака обложених військ на позиції противника, що їх оточує.

    3. Переносно: активна, рішуча дія, втручання в якусь справу з метою змінити ситуацію на свою користь; виступ, випад.

    4. Розмовне: коротка прогулянка, поїздка за межі постійного місця перебування (наприклад, на природу, за місто).

  • ганиж

    1. (діал.) Гілка, пагін, лоза, особливо виноградної лози.

    2. (діал., перен.) Потомство, рід, покоління.

    3. (діал.) Довгий і тонкий предмет, схожий на гілку; прут, жердина.

  • вилаз

    1. Військова операція або бойове завдання, під час якого група військовослужбовців тимчасово залишає укріплену позицію, обложений населений пункт або місце постійної дислокації для активних дій (розвідки, нападу, диверсії) на території, що контролюється противником.

    2. Раптовий, рішучий напад обложених на ворожі сили; вихід із фортеці, окопу чи іншого укріплення для атаки.

    3. Переносно: несподівана, активна дія, втручання в якусь справу, дискусію тощо з метою вплинути на її перебіг.

  • екструдування

    Процес обробки матеріалів (наприклад, пластмас, металів, харчових продуктів) шляхом продавлювання їх через формуючий отвір (екструдер) для надання виробу певного профілю або форми.

    Технологічна операція у харчовій промисловості, при якій сировину (наприклад, борошно, крупи) під високим тиском і температурою пропускають через екструдер, що призводить до зміни його структури, збагачення та отримання готових продуктів (наприклад, сніданків, кормів).

  • ганзейський

    1. Стосовний до Ганзи — середньовічного союзу німецьких купців та міст для торгівлі та захисту своїх інтересів, що існував у XIII–XVII століттях.

    2. Стосовний до міст, що входили до складу Ганзейського союзу, або до їхнього життя, торгівлі, архітектури тощо.

    3. Стосовний до сучасних організацій чи проєктів (наприклад, Нова Ганза), що продовжують ідеї культурно-економічного співробітництва міст-нащадків історичної Ганзи.

  • викіс

    1. (діал.) Місце, де річка різко змінює напрямок, річковий поворот; вигин річища.

    2. (діал.) Вигнута, крива ділянка чогось; вигин, поворот (наприклад, дороги).

    3. (діал., перен.) Несподівана зміна в чомусь, непередбачений поворот подій; викрутас.

  • екструдований

    Екструдований (від лат. extrudo — виштовхую) — такий, що отриманий методом екструзії, тобто шляхом продавлювання (витискання) матеріалу, що знаходиться у в’язкоплинному стані, через формуючий отвір (філеру) для надання йому певного профілю поперечного перерізу.

    У харчовій промисловості — про продукти (наприклад, крупи, корми, снеки), оброблені на екструдері під високим тиском та температурою, що призводить до зміни їх структури, збільшення об’єму та покращення засвоюваності.

  • викінченість

    1. Властивість за значенням прикметника “викінчений”; стан завершеності, доведення чогось до кінцевого результату, ідеалу; досконалість.

    2. Філософський та мистецький термін, що означає цілісність, завершеність форми, внутрішню логічну та естетичну довершеність твору або явища.

  • викінчення

    1. Дія за значенням дієслова “викінчити”; завершення, закінчення чого-небудь, доведення до кінця.

    2. (У граматиці) Змінна частина слова, що стоїть після основи та виражає граматичні значення (відмінки, числа, роду, особи тощо); флексія.

    3. (У техніці, обробці матеріалів) Фінальна стадія обробки поверхні, що надає виробу остаточний вигляд і необхідні експлуатаційні властивості.

  • ганжир

    1. (діал.) Те саме, що ганчір’я — старе, зношене, рване одяг або шматки тканини.

    2. (перен., розм., зневажл.) Про людину, яка виглядає неохайно, вношеному, рваному одязі; обірванець.