Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестлива форма від власного імені Виля, що вживається як звернення або на позначення близької особи.
2. (у діалектах) Зменшувальна форма до “вило” у значенні невеликий виріб, пристрій або предмет, що має форму гачка, рогу або роздвоєння.
1. (геол.) Пов’язаний з екструзією; такий, що утворився внаслідок виливання магми на поверхню Землі та її застигання (про магматичні гірські породи); виливний.
2. (тех.) Пов’язаний з екструзією (видавлюванням), призначений для неї або одержаний за її допомогою.
1. Той, хто ганить когось або щось, висловлює осуд, критикує з призирством; ганьбитель.
2. (заст.) Той, хто піддає когось ганьбі, безчестить; той, хто зневажає.
1. Дія за значенням дієслова “вилежувати” — тривале лежання, перебування в лежачому положенні, часто з метою відпочинку, лікування або одужання.
2. (Сільське господарство) Стадія післязбиральної обробки насіння, бульб або коренеплодів, коли їх витримують певний час у спеціальних умовах (наприклад, у теплій ямі, бурті) для дозрівання, поліпшення зберігання або підготовки до посадки.
3. (Кулінарія) Витримування тіста, напівфабрикатів або готових продуктів (наприклад, сиру, вина) певний час у специфічних умовах для набуття ними необхідних якостей (смаку, консистенції, аромату).
1. (у техніці) Виходити, видавлюватися через отвір певної форми (екструдер) під тиском, набуваючи заданого профілю (про матеріали, напівфабрикати).
2. (у геології) Вивергатися, витискатися на поверхню (про вулканічну лаву).
Вилані — власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківської міської громади Білоцерківського району Київської області.
1. Рідкісне діалектне позначення для невеликого, часто сухого струмка або балки, яка може заповнюватися водою під час танення снігу або сильних дощів.
2. У деяких регіонах — узагальнена назва для поглиблення в рельєфі, ярочку або неглибокої западини.
1. Дія за значенням дієслова “виламувати” — насильне видалення, виривання чогось із закріпленого положення, часто з прикладанням значної фізичної сили (наприклад, виламування дверей, замка, ґрат).
2. (переносно) Насильне позбавлення когось певного стану, звички, переконання або примусове виривання когось зі звичного середовища чи ситуації (наприклад, виламування з депресії, виламування зі звичної атмосфери).
3. (спеціальне, технічне) У гірничій справі — процес відділення від масиву гірської породи або корисних копалин шляхом їх підривання, відбіювання тощо.
1. Дія за значенням дієслова “виламати” — насильницьке видалення, виривання чогось із закріпленого положення, часто з пошкодженням основи.
2. (Медицина, термін) Видалення зуба або його кореня з ясен шляхом механічного виймання щипцями або іншим інструментом; екстракція.
3. (Техніка, термін) Виймання, демонтаж деталі, вузла або конструкції з їх посадового місця, що часто потребує значних зусиль через заклинювання, корозію або інші фактори.
1. Виготовляти вироби з пластичних матеріалів (пластмаси, металу, харчових продуктів тощо) шляхом продавлювання їх через формуючий отвір (філеру) екструдера для надання певного профілю.
2. Піддавати матеріал технологічній обробці екструзією, тобто примусовому видавлюванню через головку із заданим перерізом під впливом високого тиску та температури.