Пов’язаний з емалюванням, призначений для емалювання.
-
вставність
Властивість бути вставним, здатність до вставки або включення в щось.
У лінгвістиці: характеристика мовної одиниці (слова, словосполучення, речення), що граматично не пов’язана з членами речення та виражає додаткове, модальне або емоційне ставлення мовця до висловлюваного (наприклад, “на жаль”, “звичайно”, “мабуть”).
-
гель-електрофорез
1. Метод поділу макромолекул (білків, ДНК, РНК) або їх фрагментів у гелевій матриці під дією електричного поля, заснований на відмінностях у їх розмірах, формі та електричному заряді.
2. Лабораторна технологія аналізу та очищення біологічних полімерів, при якій суміш молекул, внесена в гель (наприклад, агарозний або поліакриламідний), розділяється на окремі фракції (зони) під час пропускання електричного струму.
-
емальєрний
1. Стосовний до емальєра, пов’язаний з виготовленням художніх емалей або роботою з ними.
2. Призначений для емалювання, покриття емаллю.
-
вставляння
1. Дія за значенням дієслова “вставляти” — поміщення, встановлення чогось усередину, між чимось або у відповідне місце.
2. (лінгв.) Випадок вставки звука, складів або морфеми всередину основи слова з метою полегшення вимови або як історичне явище (напр., “пальчик” замість “пальчік”).
3. (інформ.) Процес або результат додавання, включення певних даних, фрагментів коду, об’єктів у файл, документ чи програму.
-
гель
1. Високов’язка дисперсна система, в якій рідка дисперсійна середовище утворює тривимірну сітку з часток дисперсної фази, що надає речовині властивостей твердого тіла (наприклад, здатність зберігати форму, пружність).
2. Косметичний, побутовий або медичний засіб (для догляду за шкірою, волоссям, чищення, лікування тощо), що має таку фізичну структуру.
3. Стилізуючий засіб для фіксації та укладки волосся, що виготовляється у такій формі.
-
вставлення
1. Дія за значенням дієслова “вставляти” — поміщення, розташування чогось всередині чогось іншого або між чимось.
2. Те, що вставлено, вставлена частина; вставка (наприклад, у тексті, одязі, технічній конструкції).
3. У лінгвістиці — додавання до слова або словосполучення додаткових звуків, морфем або слів, що не властиві його основній формі.
-
емальєр
1. Майстер, який займається художньою обробкою металів емаллю; художник-емальєр.
2. Художній виріб (переважно ювелірна прикраса), виконаний у техніці емалі.
-
вставка
1. Деталь, частина або матеріал, який вставляють, монтують у щось для укріплення, оздоблення чи ремонту.
2. Текстовий, музичний або візуальний фрагмент, доданий або включений до основного масиву твору, видання, програми.
3. У поліграфії та видавничій справі — окремий аркуш із зображенням чи текстом, вкладений у книгу або журнал.
4. У техніці — змінний елемент або пристрій, що встановлюється в основний механізм для виконання певної операції (наприклад, різальна вставка).
5. У швейній справі — частина одягу (наприклад, у комірі, кокетці), викроєна окремо і приєднана до основної деталі.
-
гелун
1. Монгольський буддійський чернець, послідовник ламаїзму.
2. У тибетському буддизмі — повна назва монаха, який прийняв усі обіти та обітниці (гезонг).