вставляння

1. Дія за значенням дієслова “вставляти” — поміщення, встановлення чогось усередину, між чимось або у відповідне місце.

2. (лінгв.) Випадок вставки звука, складів або морфеми всередину основи слова з метою полегшення вимови або як історичне явище (напр., “пальчик” замість “пальчік”).

3. (інформ.) Процес або результат додавання, включення певних даних, фрагментів коду, об’єктів у файл, документ чи програму.

Приклади вживання

Приклад 1:
Позицію для вставляння слова, яка є індексом символу наступного після першого пробілу рядка, задамо як різницю покажчиків на пробіл і на початок рядка, збільшену на одиницю: strchr(s,’ ‘)-s+1. Функція strcat() долучає свій другий аргумент до першого аргументу, при цьому перший символ другого рядка записується замість нульового симво- лу (”), який завершував перший рядок.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Текст програми : #include using namespace std; void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender) string str=”C++ language”; string s=”is best”; char ch[]=”C++ language”; Edit1->Text=str.c_str(); Edit2->Text=s.c_str(); Edit3->Text=AnsiString(ch); int pos=4; str.insert(pos,s); // Вставляння рядка s у рядок str на позицію pos Edit4->Text= str.c_str(); int n = str.find(‘l’); // Вставляння пробілу в рядок str на позицію str.begin() + n str.insert(str.begin() + n,’ ‘); Розділ 7 252 Edit5->Text= str.c_str(); // Вставляння у кінець рядка str трьох знаків оклику str.insert(str.end(),3,’! ‘); Edit6->Text= str.c_str(); // Вставляння на початок рядка s чотирьох символів з С-рядка ch s.insert(0,ch,4); Edit7->Text= str.c_str(); // Вставляння 8-ми символів з рядка str, починаючи з позиції n у рядок s на позицію X n = str.find(‘l’); int X = s.length(); s.insert(X,str,n,8); Edit8->Text= s.c_str(); // Вставляння у рядок s частини рядку str з begin() до begin()+7 // на позицію begin()+4 s.insert(s.begin()+4,str.begin(),str.begin()+7); Edit9->Text= s.c_str(); 7.3 Розширені символьні типи 7.3.1 Тип С++ wchar_t Алфавіт більшості європейських мов може бути подано однобайтовими числами (тобто кодами в діапазоні від 0 по 255).
— Невідомий автор

Приклад 3:
‘); Edit6->Text= str.c_str(); // Вставляння на початок рядка s чотирьох символів з С-рядка ch s.insert(0,ch,4); Edit7->Text= str.c_str(); // Вставляння 8-ми символів з рядка str, починаючи з позиції n у рядок s на позицію X n = str.find(‘l’); int X = s.length(); s.insert(X,str,n,8); Edit8->Text= s.c_str(); // Вставляння у рядок s частини рядку str з begin() до begin()+7 // на позицію begin()+4 s.insert(s.begin()+4,str.begin(),str.begin()+7); Edit9->Text= s.c_str(); 7.3 Розширені символьні типи 7.3.1 Тип С++ wchar_t Алфавіт більшості європейських мов може бути подано однобайтовими числами (тобто кодами в діапазоні від 0 по 255). Для більшості кодувань перші 127 кодів є однаковими і становлять набір ASCII-кодів: арабські цифри, великі й малі літери латиниці, спеціальні символи й розділові знаки (див.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |