Властивість бути вставним, здатність до вставки або включення в щось.
У лінгвістиці: характеристика мовної одиниці (слова, словосполучення, речення), що граматично не пов’язана з членами речення та виражає додаткове, модальне або емоційне ставлення мовця до висловлюваного (наприклад, “на жаль”, “звичайно”, “мабуть”).