1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
-
ентеротриб
Ентеротриб — рід викопних ссавців ряду непарнопалих, що існував у пізньому еоцені на території сучасної Європи, представники якого мали риси, проміжні між сучасними тапірами та носорогами.
-
відступство
1. Дія за значенням дієслова “відступати”; відхід, відступ.
2. Відмова від своїх переконань, зречення від віри, ідей або принципів; зрада.
-
геокорональний
1. (в астрономії) що стосується геокорони — розрідженої зовнішньої частини земної атмосфери (екзосфери), що складається переважно з атомів водню і простягається на десятки тисяч кілометрів від планети.
2. (в геофізиці) властивий геокороні або пов’язаний з нею, наприклад, геокорональне випромінювання.
-
ентеротомія
1. Хірургічна операція, що полягає в розтині (розрізі) стінки тонкої кишки з лікувальною або діагностичною метою.
-
відступниця
1. Жінка, яка відмовилася від своїх переконань, зрадила якісь ідеали або порушила дану обіцянку; та, що відступила від чогось.
2. Жінка, яка покинула релігію, віровчення або організацію, до якої раніше належала; ренегатка, вертушка.
3. У переносному значенні: жінка або дівчина, яка поводиться невідповідно до очікуваних норм (наприклад, моральних), відступає від прийнятих правил.
-
відступництво
1. Дія за значенням слова “відступник”; порушення, відмова від своїх переконань, віри, принципів або зобов’язань; зрада ідеалам.
2. Релігійна поведінка або вчення, що відхиляється від офіційної догматики та обрядності господствуючої церкви; єресь.
-
відступник
1. Той, хто порушив присягу, зрадив свої переконання, ідеї або справу, до якої раніше належав.
2. Той, хто відмовився від релігійної віри або покинув релігійну громаду, зрадник віри; ренегат.
3. Заст. Той, хто відступає, відходить від чого-небудь; той, хто тікає з поля бою.
-
ентеротом
1. (медич.) Хірургічний інструмент для розтину кишківника під час операції.
2. (анат., заст.) Одна з парних кісток, що утворюють задню частину тазового пояса у деяких плазунів; часто вживається у формі множини — ентеротоми.
-
геокорона
1. (в астрономії та геофізиці) Найвіддаленіша, розріджена частина земної атмосфери, що складається переважно з атомарного водню і простягається до висоти понад 100 тисяч кілометрів, поступово переходячи у міжпланетний простір.