1. (медич.) Хірургічний інструмент для розтину кишківника під час операції.
2. (анат., заст.) Одна з парних кісток, що утворюють задню частину тазового пояса у деяких плазунів; часто вживається у формі множини — ентеротоми.
ентеротом
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |