1. (в астрономії та геофізиці) Найвіддаленіша, розріджена частина земної атмосфери, що складається переважно з атомарного водню і простягається до висоти понад 100 тисяч кілометрів, поступово переходячи у міжпланетний простір.
геокорона
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |