1. Дія за значенням слова “відступник”; порушення, відмова від своїх переконань, віри, принципів або зобов’язань; зрада ідеалам.
2. Релігійна поведінка або вчення, що відхиляється від офіційної догматики та обрядності господствуючої церкви; єресь.
відступництво
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Для них відступництво і національна зрада — просто випадок патології, що реєструється в клініці, але не фіксується в історії. Для нас цілими століттями дорога зради пахла коритом, мундиром, золотом, а дорога вірности — кров’ю».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |