Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова відсівати; процес відділення дрібних частинок від великих за допомогою сита або решета.
2. Те, що залишилося на ситі після просіювання; більші, грубі частини матеріалу (наприклад, зерна, піску), які не пройшли крізь отвори.
3. Продукт помелу зерна, що залишається після відділення борошна; висівки.
Ентерсгель — торгова марка гелевого ентеросорбента на основі метилкремнієвої кислоти, призначеного для лікування отруєнь, кишкових інфекцій та інших станів, що супроводжуються інтоксикацією організму.
1. Дія за значенням дієслова “відсякувати” — відокремлення, відділення частини чогось шляхом різання, рубання або відбивання.
2. (у геології) Процес механічного руйнування та відокремлення гірських порід від масиву внаслідок дії льоду, що заповнює тріщини (морозне вивітрювання).
3. (у техніці, гірничій справі) Відокремлення шматка корисної копалини від масиву за допомогою спеціальних знарядь або машин.
1. Який стосується одночасно геології та географії, пов’язаний з обома цими науками, що вивчає взаємозв’язок геологічної будови та географічного середовища.
2. Який належить до геолого-географії (комплексної науки на стику геології та фізичної географії) або пов’язаний з нею.
Відсьорбування — процес або дія за значенням дієслова “відсьорбувати”, тобто різке, швидке всмоктування рідини або повітря, що супроводжується характерним звуком, або ж результат такої дії.
Ентероцит — це клітина епітелію тонкого кишечника, що має мікроворсинки на своїй апікальній поверхні та виконує функцію всмоктування поживних речовин.
Ентероцит — це висока призматична клітина кишкового епітелію, основним завданням якої є травлення та абсорбція; також може називатися кишечною засосуючою клітиною.
1. Стан, коли когось або чогось немає в певному місці, середовищі або колі; незнаходження на належному або очікуваному місці.
2. Неіснування чогось, повна недостатність або нестача якоїсь ознаки, властивості, якості або явища.
1. Фахівець з геології, науковець або практик, що вивчає будову, склад, історію розвитку Землі та процеси, що відбуваються в її надрах.
2. Працівник геологічної служби, експедиції тощо, який займається пошуками та розвідкою корисних копалин.
1. Дія за значенням дієслова “відсунути” — переміщення чогось убік, на деяку відстань від попереднього місця або від себе.
2. (мед.) Зміщення кісток у місці перелому або вивиху суглоба.
3. (геол.) Горизонтальне зміщення гірських порід уздовж розлому (сбросу, зсуву).
1. (у зоології) Пов’язаний з ентероцелем, що стосується вторинної порожнини тіла (целома), яка утворюється з кишкових випинання у зародка.
2. (про тварин) Такий, що має справжню целому, утворену з окремих парних мішечків, відокремлених від первинної кишки; целомний.