Словник Української Мови
1. Власна назва вітряного млина, що існував у Києві на Подолі в XVII–XIX століттях; також історична місцевість навколо нього.
2. Рідкісне позначення вітряка (вітряного млина) у західних регіонах України.
3. (У техніці) Пристрій або елемент конструкції, призначений для захисту від вітру або вентиляції (наприклад, дефлектор на трубі).
Герле — власна назва річки в Україні, лівої притоки Тисмениці (басейн Дністра), що протікає територією Івано-Франківської області.
Герле — власна назва села в Румунії, у повіті Клуж.
Вітериця — народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), відомої як маруна (Tripleurospermum) або роман (Matricaria), що має характерні дрібні квітки з білими пелюстками та жовтою серединкою, часто використовується в народній медицині.
Вітериця — застаріла або діалектна назва вітряної, негоди з сильним вітром, хуртовини.
Вітериця — у переносному значенні: метушлива, непосидюча людина (зазвичай про жінку або дівчинку).
Епікондиліт — запальне захворювання, що вражає місця прикріплення м’язів до надвиростків (епікондилів) плечової кістки в області ліктя, що супроводжується сильним болем та обмеженням рухів.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
2. (заст., діал.) Назва річки в Закарпатті, лівої притоки Ужа, що протікає через однойменне село.
Вітерит — рідкісний мінерал, карбонат барію (BaCO₃), що зустрічається у вигляді білих, сіруватих або безбарвних кристалів або зернистих мас.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вітер”: легкий, несильний повітряний потік, невеликий вітер.
2. (у техніці) Пристрій або явище, що створює спрямований потік повітря, зазвичай для охолодження або вентиляції (наприклад, у побутовому вентиляторі).
3. (переносне значення) Про щось дуже легке, непомітне, ефемерне або про миттєву, швидкоплинну подію.
1. (у літературознавстві) Який поєднує в собі ознаки епічного та ліричного родів, де об’єктивне оповідання про події поєднується з суб’єктивними переживаннями, роздумами та емоційним ставленням автора (напр., про епіко-ліричну поему).
2. (переносно) Про твір мистецтва, характер подій або настрій, що одночасно відзначаються масштабністю, об’єктивністю та глибокою особистісною, емоційною забарвленістю.
1. Який стосується Геркулеса (Геракла), персонажа давньогрецької міфології, або має риси, властиві цьому героєві.
2. Надзвичайно великий за розміром, силою або інтенсивністю; велетенський, колосальний.
1. Рух повітря в атмосфері, переважно в горизонтальному напрямку, що виникає внаслідок різниці атмосферного тиску.
2. Потік, струмінь газу, пари або пилу, що рухається з певною силою (наприклад, вітер з димаря, ракетний вітер).
3. Перен. Зовнішній вплив, тенденція, потужна ідея або явище, що активно поширюються (наприклад, вітер змін, вітер історії).
4. Розм. Пусті балачки, чутки, неперевірені відомості (наприклад, пустити вітер, ловити вітер).
5. Мед. Гази, що накопичуються в кишечнику; метеоризм.