геркулес

1. У давньоримській міфології — напівбог, народжений від верховного бога Юпітера та смертної жінки Алкмени, славетний своєю надлюдською силою та численними подвигами; відповідник давньогрецького Геракла.

2. Переносно — дуже сильна, міцна, могутня людина; силач.

3. Назва сузір’я північної півкулі неба.

4. Розмовна назва пластівцевого вівсяного борошна або каші з нього.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не перший я, та й не послідній, Іду до пекла на поклон: Орфей, який уже негідний, Та що ж йому зробив Плутон; А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |