1. (у літературознавстві) Який поєднує в собі ознаки епічного та ліричного родів, де об’єктивне оповідання про події поєднується з суб’єктивними переживаннями, роздумами та емоційним ставленням автора (напр., про епіко-ліричну поему).
2. (переносно) Про твір мистецтва, характер подій або настрій, що одночасно відзначаються масштабністю, об’єктивністю та глибокою особистісною, емоційною забарвленістю.