вітерець

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вітер”: легкий, несильний повітряний потік, невеликий вітер.

2. (у техніці) Пристрій або явище, що створює спрямований потік повітря, зазвичай для охолодження або вентиляції (наприклад, у побутовому вентиляторі).

3. (переносне значення) Про щось дуже легке, непомітне, ефемерне або про миттєву, швидкоплинну подію.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вітерець повіє, сонечко пригріє, то й роса спаде! (Зникає в лісі.)
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Зоря жевріла і розгорялася, а над землею пішов з міхурів передрозсвітний вітерець. XXIX Вітерець розбирався і убивався в силу, а слюсар Шарабан усе стояв коло міхів.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |