в’янутися — (розм.) те саме, що в’янути: втрачати свіжість, життєву силу, починати сохнути; слабшати, марніти.
-
геростратів
1. Прикметник, що походить від власної назви Герострат, вживається у виразах на кшталт “геростратова слава” для позначення слави, здобутої шляхом знищення чогось цінного або вчинення ганебного вчинку, за аналогією з давньогрецьким мешканцем Ефеса Геростратом, який спалив храм Артеміди, щоб увійти в історію.
-
в’янути
1. Втрачати свіжість, соковитість, еластичність, поступово сохнути (про рослини, їх частини або квіти).
2. Ставати млявим, безсилим, втрачати життєву енергію, силу, активність (про людину або живих істот).
3. Перен. Слабшати, занепадати, втрачати інтенсивність, яскравість (про почуття, явища, стан).
-
епістернум
Епістернум — у зоології: кісткова або хрящова пластинка, розташована спереду від грудини у деяких тварин (наприклад, у земноводних або плазунів), що є частиною плечового пояса.
Епістернум — у анатомії комах: склеротизована пластинка (склерит) нижньої частини передньогрудей, розташована між тазиками передніх ніг.
-
в’яльцева
Власна назва вулиці в населених пунктах України, що походить від слова “в’яльце” (пристрій для сушіння риби, білизни тощо).
-
в’яло
1. Прислівник до в’ялий; без енергії, бадьорості, повільно та мляво.
2. Слабко, неінтенсивно, без належної сили чи напруженості (про фізичні процеси, явища).
3. Позбавлено виразності, яскравості, емоційності; безтямно, апатично (про манеру поведінки, мовлення тощо).
-
герострат
1. Герострат — власна назва, історична особа: житель Ефеса, який у 356 році до н.е. спалив храм Артеміди, щоб увічнити своє ім’я в історії.
2. Герострат — називний іменник, який у переносному значенні позначає людину, яка прагне до слави будь-якою ціною, навіть шляхом вчинення злочину, варварського вчинку або нищення культурних цінностей.
-
в’ялитися
1. Втрачати свіжість, ставати млявим, повільним, небадьорим; втрачати життєву силу, енергію.
2. Про рослини: втрачати тургор, ставати млявим, поникати через нестачу вологи або від спеки.
3. Перен. Повільно, нудно, без ентузіазму проводити час; марно тратити час на якусь одноманітну, нецікаву діяльність.
-
епістемофілія
Епістемофілія — патологічна, нав’язлива потреба в отриманні нових знань, що розглядається як форма психічного розладу або сексуальної девіації, при якій сам інтелектуальний процес пізнання викликає сильне збудження.
Епістемофілія — інтелектуальна пристрасть до пізнання, надмірна любов до знання як такої, що не обов’язково має патологічний характер.
-
в’ялити
1. Піддавати продукти харчування (переважно м’ясо, рибу, фрукти) повільному висушуванню на повітрі, сонці або у спеціальних пристроях для тривалого зберігання та надання особливого смаку.
2. Розмовне: дуже повільно або неохоче щось робити, тягнути час; копіти.