Словник Української Мови
Буква
1. Герострат — власна назва, історична особа: житель Ефеса, який у 356 році до н.е. спалив храм Артеміди, щоб увічнити своє ім’я в історії.
2. Герострат — називний іменник, який у переносному значенні позначає людину, яка прагне до слави будь-якою ціною, навіть шляхом вчинення злочину, варварського вчинку або нищення культурних цінностей.
Приклад 1:
Тільки звичка, та ще млявість і байдужість не дають повстати проти колишнього кохання й обернути його в ненависть, спалити його, як Герострат спалив храм Діяни Ефеської й Омар, небіж Магометів, — Олександрійську бібліотеку. В віці, через який уже переступив Комаха, і думки, і книжки здаються такими нерадісними й безобрійними, як і дні, що їх віддано книжкам, лекціям і бібліотеці.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”