• експандований

    Розширений, збільшений за обсягом або розмірами, особливо про матеріали (наприклад, експандований полістирол, глина), що мають пористу структуру завдяки спеціальній технології виготовлення.

    У лінгвістиці (про абревіатури): такий, що представлений у повній, розгорнутій формі, на відміну від скороченої (наприклад, експандований варіант слова).

  • вибава

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (заст.) Розвага, забава; те, що викликає веселість, радість.

  • гальорник

    1. (іст.) Робітник, який займався гальоренням — ручним відділенням золота від породи за допомогою гальорки (спеціального посуду).

    2. (заст.) Той, хто працює на гальорній установці (пристрої для промивання золотоносного піску або руди).

  • взірцевість

    Властивість або якість того, що є взірцем, зразком для наслідування; ідеальність, бездоганність.

    Стан, поведінка або діяльність, що відповідає найвищим моральним, професійним або суспільним стандартам і може вважатися прикладом для інших.

  • експандер

    1. Пристрій або система для поступового розширення, розтягування чи збільшення чого-небудь, що застосовується в техніці, медицині, косметології тощо (наприклад, експандер для розширення щелепи, тканинний експандер у хірургії).

    2. Компактний тренажер, що складається з пружин або еластичних жгутів, призначений для силових вправ і розвитку м’язів.

    3. У математиці та інформатиці — граф, певна комбінаторна структура, що володіє властивістю швидкого зв’язку між вузлами.

  • взірець

    1. Зразок, модель, еталон, на який слід рівнятися; ідеальний приклад для наслідування.

    2. (у спеціальних галузях) Типова форма, шаблон документа чи офіційного паперу, заповнений певним чином як зразок для оформлення.

  • гальорковий

    1. Стосовний до гальорки — різновиду старовинної дерев’яної барки, що використовувалася для сплаву лісу та вантажів річками.

    2. Побудований, створений або призначений для гальорки (у значенні 1).

  • ексофтальмія

    Ексофтальмія (екзофтальм) — патологічне випинання очного яблука з очниці, що виникає внаслідок збільшення об’єму ретробульбарних тканин (наприклад, при захворюваннях щитоподібної залози, пухлинах, травмах).

  • взір

    1. (заст.) Зразок, модель, приклад для наслідування; те, що вважається ідеальним у певному відношенні.

    2. (заст.) Візерунок, узор, малюнок на тканині, дереві тощо.

    3. (діал.) Образ, вигляд, подоба.

  • взяття

    1. Дія за значенням дієслова «взяти»; отримання, заволодіння чимось, привласнення собі когось або чогось.

    2. Захоплення, оволодіння чимось (найчастіше ворожим) силою зброї; завоювання.

    3. У спорті: подолання перешкоди, висоти або захоплення м’яча, шайби тощо у суперника.

    4. (перен.) Отримання хабаря; хабарництво.