взяття

[ʋzjɑttjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова «взяти»; отримання, заволодіння чимось, привласнення собі когось або чогось.

  2. (Історія) –

    Захоплення, оволодіння чимось (найчастіше ворожим) силою зброї; завоювання.

  3. (Спорт) –

    У спорті: подолання перешкоди, висоти або захоплення м’яча, шайби тощо у суперника.

  4. (Юриспруденція) –

    (перен.) Отримання хабаря; хабарництво.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. взяття, р. взяття, д. взяттю, з. взяття, о. взяттям, м. взятті, к. взяття

Більше записів