Древослів

Словник Української Мови

гальорник

[ɦɑlʲornɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) Робітник, який займався гальоренням — ручним відділенням золота від породи за допомогою гальорки (спеціального посуду).

  2. (Техніка) –

    (заст.) Той, хто працює на гальорній установці (пристрої для промивання золотоносного піску або руди).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гальорник, р. гальорника, д. гальорникові, з. гальорника, о. гальорником, м. гальорникові, к. гальорнику

Більше записів