Значення
- (Філософія) –
Властивість або якість того, що є взірцем, зразком для наслідування; ідеальність, бездоганність.
- (Соціологія) –
Стан, поведінка або діяльність, що відповідає найвищим моральним, професійним або суспільним стандартам і може вважатися прикладом для інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. взірцевість, р. взірцевості, д. взірцевості, з. взірцевість, о. взірцевістю, м. взірцевості, к. взірцевосте