Древослів

Словник Української Мови

  • виварювання

    1. Дія за значенням дієслова “виварювати” — тривале кип’ятіння чогось у рідині для отримання певного продукту, екстракту або з метою очищення, дезінфекції.

    2. Технологічний процес у промисловості (металургійній, хімічній, харчовій), що полягає у обробці сировини, матеріалу або напівфабрикату шляхом тривалого нагрівання в рідині (часто в кислоті, лугі або воді) для відділення певних компонентів, очищення або розчинення.

    3. У медицині та біології — спосіб стерилізації інструментів, посуду або середовищ шляхом тривалого кип’ятіння у воді.

  • виварки

    1. Залишки після виварювання кісток, м’яса, риби або інших продуктів тваринного походження, що використовуються як корм для тварин або для приготування інших страв.

    2. (переносне значення) Щось виснажене, позбавлене цінних властивостей, сенсу; залишок, незначна частина чогось.

  • експлозивний

    1. Який має властивість до вибуху; здатний вибухати, вибуховий.

    2. У мовознавстві: про приголосний звук, що утворюється внаслідок різкого розмикання органів мови, що повністю перекривали повітряний потік, і виходу повітря зі звуковим ефектом (наприклад, [п], [б], [т], [д], [к], [ґ]).

    3. Переносно: який виникає, проявляється різко, раптово, з великою силою; вибуховий.

  • виварка

    1. Технологічний процес тривалого кип’ятіння або варіння сировини (наприклад, кісток, деревини, руди) у воді для виділення певних речовин, отримання екстракту, клею чи знезараження.

    2. Рідка субстанція (бульйон, відвар, екстракт), що отримується в результаті такого процесу.

    3. Розм. Про несмачну, переварену або водянисту рідину, напій (наприклад, слабкий чай).

  • гама

    1. Власна назва мережі магазинів побутової техніки та електроніки в Україні.

    2. Власна назва мережі супермаркетів продовольчих та непродовольчих товарів в Україні.

  • експлозив

    1. (лінгв.) Приголосний звук, що утворюється внаслідок різкого розмикання зімкнутих органів мови, внаслідок чого повітряний потік з силою виривається назовні (наприклад, [п], [б], [т], [д], [к], [ґ]); зімкнено-проривний звук.

    2. (військ.) Вибухова речовина, що характеризується вкрай високою швидкістю детонації та потужним бризантним (дроблячим) дією; застосовується для снарядження боєприпасів, виготовлення інженерних боєприпасів тощо.

  • виварення

    1. Дія за значенням дієслова виварити — тривале кип’ятіння чогось у рідині з метою очищення, дезінфекції, отримання певного продукту або зміни властивостей.

    2. Технологічний процес у промисловості (металургійній, хімічній, харчовій тощо), що полягає у обробці матеріалу, сировини або напівфабрикату шляхом тривалого нагрівання в рідині (часто під тиском) для їх розчинення, виділення певних компонентів або приготування.

    3. Розм. Сильне перевтомлення, виснаження від тривалої, напруженої роботи або переживань; стан, коли сили повністю “википіли”.

  • вивар

    1. (діал.) Те саме, що відвар — рідина, у якій варилися продукти (м’ясо, риба, овочі тощо); бульйон.

    2. (перен., розм.) Ослаблена, виснажена, хвора на вигляд людина або тварина.

    3. (техн.) Продукт, отриманий в результаті виварювання (наприклад, у хімічній промисловості).

  • гам

    1. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає Львівською та Івано-Франківською областями.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

  • експлетивний

    1. (У мовознавстві) Позначає слово, словосполучення або граматичну форму, які втратили своє первісне лексичне чи граматичне значення та виконують виключно експресивну, емоційно-оцінну або стилістичну функцію в мовленні.

    2. (У мовознавстві) Стосовний до експлетива — зайвого, нефункціонального елемента в мовній структурі, що не несе самостійного значення, але може використовуватися для заповнення позиції або наголошення.