Словник Української Мови
1. (техн.) Процес повного видалення газів, пари або повітря з замкнутого простору (наприклад, з посудини, резервуара, трубопроводу), що призводить до створення розрідження (вакууму).
2. (перен., рідк.) Повне вичерпання, виснаження ресурсів, сил, можливостей; стан крайньої втоми.
1. Велике приміщення при вході до громадської будівлі (театру, готелю, університету тощо), призначене для перебування людей, які чекають, зустрічають когось або переходять до інших частин будівлі.
2. Розширена частина під’їзду багатоповерхового будинку, простір безпосередньо за вхідними дверима.
Гальба — власна назва роду (Galba) прісноводних черевоногих молюсків родини ставковикових (Lymnaeidae), до якого належать, зокрема, звичайний ставковик (Galba truncatula) та інші види малих равликів, що мешкають у водоймах.
Гальба — власна назва давньоримського роду (Galba), до якого належав, зокрема, імператор Сервій Сульпіцій Гальба, що правив у 68–69 роках нашої ери.
1. (техн.) Вентиляційна установка або витяжний пристрій для видалення відпрацьованого повітря, газів, диму, пилу тощо з закритого простору, зазвичай у промислових приміщеннях, шахтах або тунелях.
2. (метал.) Робочий орган прокатного стану у вигляді обертового валка з калібром спеціального профілю, призначений для видавлювання (витягування) металу під час прокатки, зокрема для отримання гвинтових свердловин у гарматних стволах.
1. Власна назва археологічної пам’ятки — поселення доби пізнього палеоліту (близько 14 тисяч років тому), розташованого поблизу села Вестибюль у Чернівецькій області, відомого знахідками крем’яних знарядь та унікальною круглою напівземлянкою.
2. Медичний термін, що позначає запальне захворювання вестибулу (переддвер’я) піхви, яке виникає внаслідок травм, інфекцій або гормональних порушень і супроводжується почервонінням, набряком, болем та виділеннями.
Історичний термін, що означає посаду, повноваження або період правління ґауляйтера — вищого партійно-державного керівника в певному регіоні (ґау) у нацистській Німеччині.
Переносно — про свавільну, деспотичну владу на місцях, що характеризується самоврядністю, зловживанням службовим становищем та ігноруванням вищих інстанцій або законів.
1. (в архітектурі) Передпокій, прихожа, вхідний зал або приміщення, що розташоване між входом і внутрішніми приміщеннями будівлі (особливо громадської), часто має монументальне оформлення.
2. (в анатомії) Попереднє, вхідне відділення якогось органа або порожнини, наприклад, порожнина внутрішнього вуха (вестибулярний апарат) або переддень піхви.
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, коміксів та книжок для дітей.
2. Розмовна назва книжкового магазину-кав’ярні у Львові, який належить однойменному видавництву та є популярним культурним простором.
Вестибулоскопія — метод об’єктивного дослідження функції вестибулярного апарата, що ґрунтується на реєстрації рухів очей (ністагму) за допомогою спеціальної апаратури під час стандартних провокаційних проб.
Ексаудеризм — власна назва (економічної) політики, що проводилася в період президентства Луїса Інасіу Лули да Сілви в Бразилії (2003–2010 рр.), спрямованої на активне зростання внутрішнього споживання, підвищення купівельної спроможності населення та масштабні соціальні програми для подолання бідності.
Ексаудеризм — політична ідеологія або модель розвитку, що ґрунтується на принципах політики Лули да Сілви, з акцентом на соціальну інклюзію, державне регулювання економіки та активну роль держави у перерозподілі доходів.