• аскоспора

    Детальне пояснення цього терміна можна знайти у статті «аскоспори».

  • аскоспори

    Аскоспора — це спора грибів, що належать до класу аскоміцетів; її формування відбувається в спеціальних структурах, які називаються асками.

  • аскофен

    Аскофен — це фармацевтичний препарат, що має властивості знеболювального та антипіретичного засобу. Його призначають для полегшення таких станів, як біль у голові, мігрені, зубний біль, невралгії, первинна дисменорея, а також при хворобах, які супроводжуються підвищенням температури тіла різного походження.

  • аскофор

    Бот. Це структура, призначенням якої є вироблення, зберігання або перенесення асків (див. аск).

  • аскохітоз

    Аскохітоз — це грибкове захворювання рослин, що характеризується некрозом (відмиранням) стебел. Його симптоми зазвичай виявляються на культурах у фази формування бутонів, цвітіння та наливу насіння, зокрема у гороху (Техн. культ., 1956, 69).

  • аскриптор

    Аскриптор — це слово або словосполучення, яке в інформаційно-пошуковій мові не використовується для індексування та має бути замінене на відповідний дескриптор.

  • аскрипція

    Аскрипція — це процес, коли людина підвищує свій суспільний статус або займає певне становище в соціумі через об’єктивні, задані властивості, які не залежать від її особистих зусиль чи заслуг (наприклад, соціальне походження, природні фізичні якості).

    Це також набуття індивідом суспільного чи особистого рангу внаслідок впливу зовнішніх, незалежних від нього обставин, таких як родинні зв’язки, вік, стать або окремі природні дані.

  • асмодей

    У давньоєврейських апокрифах цей персонаж постає як верховний демон, зла потустороння істота, що нищить шлюбні союзи; згадки про нього містяться в апокрифічних текстах та літературних творах XVI–XVII століть.

    У переносному значенні так називають людину, яка руйнує сімейне благополуччя, розлучника або розлучницю.

  • асонанс

    Асонанс — це різновид неповної рими, де збігаються лише голосні звуки під наголосом.

    Цим терміном також позначають прийом, коли однакові голосні повторюються в межах одного віршового рядка або цілої строфи.

    Як художній засіб звукопису асонанс використовував поет Максим Рильський, чия творчість містить яскраві приклади як асонансів, так і алітерацій (Криж., М. Рильський, 1960, 189).

  • асонансовий

    Асонансовий, -а, -е. Поетичний прикметник, що походить від іменника «асонанс». У творчості поета Максима Рильського нерідко вживається для опису рими, заснованої на асонансі, наприклад, у сполученнях «простим — зростом», «титанів — розтанув» (журнал «Українська література», №10, 1957, стор. 55).