Значення
- (Література) –
Асонанс — це різновид неповної рими, де збігаються лише голосні звуки під наголосом.
- (Лінгвістика) –
Цим терміном також позначають прийом, коли однакові голосні повторюються в межах одного віршового рядка або цілої строфи.
- (Література) –
Як художній засіб звукопису асонанс використовував поет Максим Рильський, чия творчість містить яскраві приклади як асонансів, так і алітерацій (Криж., М. Рильський, 1960, 189).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. асонанс, р. асонансу, д. асонансові, з. асонанс, о. асонансом, м. асонансі, к. асонансе