Словник Української Мови
1. Прикметник до іменника “верифікація”. Призначений для верифікації, тобто перевірки, встановлення істинності або підтвердження відповідності чогось певним критеріям, стандартам або документам.
2. У спеціальних сферах (техніка, інформаційні технології, дипломатія, фінанси) — що стосується процесу офіційного підтвердження, контролю або перевірки на відповідність. Наприклад: верифікаційний протокол, верифікаційний код, верифікаційний процес.
1. Мінерал, глиниста порода, що використовується для виготовлення цегли, керамічних виробів тощо; сировина для гончарства.
2. (у геології) Різновид глинистої гірської породи, зокрема щільна, кам’яниста глина.
3. (діал.) Місцевість, багата на поклади глини; глинище.
Етилмеркаптан — органічна сполука, представник тіолів (меркаптанів), що має формулу C₂H₅SH; безбарвна рідина з різким, неприємним запахом, схожим на запах гнилої капусти або сірки, що використовується як одорант для надання запаху природному газу з метою виявлення витків.
Етилмеркаптан — хімічна речовина, що застосовується в органічному синтезі як сировина для виробництва пестицидів, пластиків, лікарських засобів, а також як добавка до палив та промислових олій.
1. Стосовний до хребта, пов’язаний із хребтом або хребцями; хребтовий.
2. У медицині: що стосується хребетного стовпа, його будови, функцій або захворювань.
1. Стосовний до веризму, пов’язаний із веризмом — напрямом в італійській літературі, музиці та мистецтві кінця XIX — початку XX століття, що прагнув до максимально правдивого, іноді навіть натуралістичного зображення повсякденного життя, переважно селян і бідняків.
2. Характерний для творів, створених у стилі веризму (наприклад, веристська опера, веристська новела).
1. Повертатися назад, до того самого місця, звідки вирушив, або до попереднього стану.
2. Знову з’являтися, наступати, відновлюватися (про явища, почуття, думки тощо).
3. Повертатися до попередньої теми розмови, думки, заняття.
4. Бути поверненим комусь, повертатися до колишнього власника або стан.
1. Стосунковий до села Верики (Вериківці) у різних регіонах України, зокрема до села Верики на Черкащині або Вериківців на Вінниччині; утворений від цієї назви.
2. Стосунковий до історичної місцевості Вериківщина (Вериківський яр) у Києві, розташованої в районі сучасної станції метро «Дорогожичі».
3. У складі стійких назв: **Вериківський яр** — історична місцевість у Києві, одна з територій давнього поселення на околицях Києва.
1. Повертати щось на те місце, звідки воно було взято, або тому, хто це втратив.
2. Давати, віддавати назад отримане раніше (гроші, позичене тощо).
3. Змушувати когось або спрямовувати щось назад, у зворотному напрямку.
4. Перен. Знову навертатися до якоїсь думки, теми, стану чи діяльності.
1. М’яка осадова гірська порода, що складається переважно з глинистих мінералів (каолініту, монтморилоніту тощо), здатна утворювати з водою пластичну масу, яка після висихання зберігає надану форму, а після випалу набуває кам’янистої міцності; використовується у виробництві цегли, кераміки, цементу та в інших галузях.
2. У техніці та промисловості — будь-яка пластична гірська порода, що складається з дуже дрібних часток (менше 0,01 мм) і має властивість пластичності.
3. У розмовній мові — ґрунт, земля, часто з підкресленням її в’язкості або забруднюючих властивостей.
Етилмагнійбромід — органічна сполука з формулою C₂H₅MgBr, що належить до класу органометалічних речовин (реактивів Гріньяру); являє собою алкілмагнійгалогенід, який зазвичай використовують у вигляді розчину в діетиловому ефірі як потужний нуклеофіл та основу в органічному синтезі для утворення нових вуглець-вуглецевих зв’язків.