1. Прикметник до іменника “верифікація”. Призначений для верифікації, тобто перевірки, встановлення істинності або підтвердження відповідності чогось певним критеріям, стандартам або документам.
2. У спеціальних сферах (техніка, інформаційні технології, дипломатія, фінанси) — що стосується процесу офіційного підтвердження, контролю або перевірки на відповідність. Наприклад: верифікаційний протокол, верифікаційний код, верифікаційний процес.