Словник Української Мови
Буква
1. Повертатися назад, до того самого місця, звідки вирушив, або до попереднього стану.
2. Знову з’являтися, наступати, відновлюватися (про явища, почуття, думки тощо).
3. Повертатися до попередньої теми розмови, думки, заняття.
4. Бути поверненим комусь, повертатися до колишнього власника або стан.
Приклад 1:
Вночі, коли по дахові вагона зловісно барабанили осколки, а десь недалеко розривалися бомби, мене вкладали на куту залізом скриньку з рукописами Коцюбинського, а батько й обабіч накривали своїми тілами те найдорожче, що в них було… Стало ясно, що треба вертатися в місто, але як? І тут втрутилася доля, чи Боже провидіння.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Хiба лишити сани з ялинкою в лiсi, а самому вертатися з кiньми додому? Василько випрiг конi, сiв верхи i поїхав назад по дорозi.
— Невідомий автор
Приклад 3:
Довелося знову до батька вертатися. IV А на селi страшенно смiялися й глузували з Романа, лаяли за лежнi та за те, що високо нiсся.
— Невідомий автор