вертатися

[ʋɛrtɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Повертатися назад, до того самого місця, звідки вирушив, або до попереднього стану.

  2. (Лінгвістика) –

    Знову з’являтися, наступати, відновлюватися (про явища, почуття, думки тощо).

  3. (Лінгвістика) –

    Повертатися до попередньої теми розмови, думки, заняття.

  4. (Юриспруденція) –

    Бути поверненим комусь, повертатися до колишнього власника або стан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вертаюся, ти вертаєшся, він вертається, ми вертаємося, ви вертаєтеся, вони вертаються

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Але, буває, крізь вогонь межі
    Минулі дні вертаються, як спогад.
    Ми завтра знов не будемо чужі,
    Це світлий дар приймаючи від Бога
    — Олена Теліга
  • Вертаютьсяшколярики
    Із школи додому.
    Скільки втіхи, скільки щастя
    Малому й старому!
    Тато, мама дожидали,
    А кого й бабуся,
    А як хто, то, може, й втішив
    Старого й дідуся.
    Зустрівають, оглядають:
    Чи великий виріс, чи не схуд?
    А що з науки
    Наш хлопчина виніс?
    Може, став за цюю зиму
    Дуже вже письменний,
    Може, став і гордувати,
    Що занадто вчений?
    Ні, ні, ні, цього немає!
    Онде, подивіться,
    Як він з меншими своїми
    Всюду метушиться:
    Треба все йому оглянуть
    В хаті і в коморі;
    Он гринджолята маленькі
    Десь найшов надворі.
    Ой, та й ловко ж так спускаться
    З гірки снігової,
    Або й вуличкою мчати
    Стежкою крутою!
    Ну, сідай, мала сестричко,
    Та не плакать тільки,
    Як і падать доведеться,
    Може, разів скільки.
    — Олена Пчілка
  • — Отож, кажу, недавнечко, о півнях,
    коли я вийшла глянути знадвору,
    бо щось мені ускочило в димар, —
    дивлюсь: Грицько вертається додому.
    — Ліна Костенко
  • Весна виникала, де тільки могла:
    трава на фронтонах, дощі і сухоти,
    і тепла бруківка. Весна була зла.
    Блукаючі танки і рештки піхоти
    вертались nach Osten. Черешня цвіла,
    і груди, сповиті в паси портупей,
    зітхали в жаданні нових епопей.
    — Юрій Андрухович

Більше записів