Словник Української Мови
Буква
1. Приходити, прибувати або приїжджати назад до того самого місця, звідки вирушив, або до попереднього стану.
2. Знову починати робити щось, братися за щось, до чого вже звертався раніше.
3. З’являтися знову, відновлюватися (про явища, почуття, думки тощо).
4. Бути зверненим, спрямованим у бік чого-небудь (наприклад, обличчям, боком).
Приклад 1:
Це відмова від побачення в каторжному таборі 1984 р., коли не зміг піти на те, щоб задовольнити принизливі вимоги своїх тюремників, і дружина з сином мусили повертатися назад за тисячі кілометрів, так і не побачивши чоловіка й батька. Що це: неадекватна реакція чи, навпаки, здоровий інстинкт морального самозбереження?!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”