Словник Української Мови
Буква
1. Змінити напрям руху або положення, повернути в інший бік; направити кудись.
2. Прямувати, відправитися кудись або до когось з певною метою.
3. Вступити у відносини, встановити контакт з кимось, апелюючи до нього з певним проханням, питанням, пропозицією тощо.
4. Приділити увагу комусь або чомусь, зайнятися кимось або чимось.
5. Перетворитися на когось або щось, набути іншого вигляду, стану, характеру.
Приклад 1:
У випадку відмовлення або відхилення однієї зі сторін довгострокового договору від узгодження кількості належних до постачання товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, установленим договором, інша сторона може звернутися до суду з вимогою про визначення умов постачання товарів на відповідні періоди або про розрив договору (ст. 744 ЦК України).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
— Я примушена буду, — говорила я їй колись, — звернутися до мiсцевкому. Сiроока журналiстка реготала: звертайсь, мовляв, звертайся, я вже давно знаю, що ти «ябеда» (вона так i сказала — «ябеда»)… Але що я могла їй на це вiдповiсти?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Власне, із сутності християнської новітності Енцикліка має за мету звернутися до кожної людини доброї волі, щоб дійсним сяйвом, яке виходить з віри, освітити сучасникам момент історії, шлях свободи до добра, висвітлити дорогу людського життя, особистісного і суспільного, дійсно доброго» [42]. Розвитку ідей соціально-економічних, функціонально- технологічних та організаційно-управлінських присвячено Енцикліку Його Святості Папи Іоанна Павла II «Laborem exercens» («Про людську працю»), видану за кордоном у 1981 р., яка є доленосною щодо вдосконалення і розвитку християнської концепції життєдіяльності, нового підходу до вищої форми активності людини [3].
— Котляревський Іван, “Енеїда”