Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що має певний напрямок думок, інтересів, прагнень; схильний до чогось, зацікавлений у чомусь.
2. (про обличчя, погляд) Спрямований у певний бік, на когось або щось.
3. (у геометрії, техніці) Такий, що має вигляд, форму або положення, обумовлене поворотом на певний кут або у певному напрямку.
Приклад 1:
“1 каже Авраам: оскільки ти не дав мені сімені, то мій домочадець буде моїм спадкоємцем…” Ще помиляється Авраам: “І відразу був голос господній до нього звернутий“; “Не буде цей твоїм спадкоємцем, а той, хто вийде із тебе, той буде спадкоємцем твоїм”. Шукай, Аврааме, іншого спадкоємця всередині себе.
— Тютюнник Григорій, “Вир”