приходити

[prɪxodɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Рухаючись, досягати якогось місця, опинятися десь; прибувати.

  2. Наставати, наступати (про час, події, стани).

  3. Доходити до якогось стану, результату; робити висновок, усвідомлювати.

  4. (у сполученні з іменниками у родовому відмінку) Отримувати, починати володіти чимось (наприклад, приходити у відчай, у захват).

  5. (розм.) Відповідати за розміром, обсягом; бути до ладу, підходити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я приходжу, ти приходиш, він приходить, ми приходимо, ви приходите, вони приходять

Приклади з художньої літератури

  • Приходять люди й золоті пориви
    Несуть за скарби, що господар кинув,
    Та я не хочу за найвищу ціну
    Віддати те, чим володіє привид.
    — Олена Теліга
  • Коли приходиш ніжний і шумкий,
    І дзвоном слів перетинаєш спокій,
    Мені здається — весняних потоків
    Пливуть бурхливі і ясні струмки.
    — Олена Теліга
  • Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
    лиш приходить подібне кохання.
    В день такий розцвітає весна на землі
    І земля убирається зрання..
    — Володимир Сосюра
  • Як тихо скрізь. Поволі гасне день.
    Але, як те, що знову він приходить,
    листком пожовклим з дерева пісень
    я не впаду у пам’яті народу.
    — Володимир Сосюра
  • А вдома… Краще б я не приходивдодому.
    — Василь Симоненко
  • Така мрія приходить разом зі статевим дозріванням. І владно супроводить усе життя.
    — Юрій Андрухович

Більше записів