Словник Української Мови
Буква
1. Ставати видимим, з’являтися в полі зору; виникати перед очима.
2. Виявлятися, ставати відомим, очевидним; демонструвати свої якості, властивості.
3. З’являтися де-небудь, відвідувати когось, приходити кудись (зазвичай ненадовго або епізодично).
4. Уживається як допоміжне дієслово для утворення форми пасивного стану або безособових конструкцій (наприклад: “Йому показується, що хтось є”).
Приклад 1:
Щось йому було з головою., але був тихий, нікого не зачіпав, цілий день сидів у хаті, мав -там собі кімнатку і знав, що йому не треба показуватися на люди., соромився себе і тихо сидів, 63 йому Давали їсти, пити., а на вечір виходив по гуляти на свіже повітря.. Ходить, блукає, вийде на вулицю, ходить понад річкою, але коли вже зовсім стемніє.. Його не боялися випускати, бо він все розумів, лише не міг сказати.. І вже всі родичі звикли, що він трохи походить, походить та й вернеться.. Аж якось під вечір чуємо хтось кричить. На другий день кажуть, що він пе ред тим вийшов з дому десь вже видно наперед заховав сокиру, а в сараї у них був такий пень, що на нім курям голови рубають, і що ви думаєте?
— Зеров Микола, “Камена”