верхньонімецький

[ʋɛrxnʲonimɛt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Пов’язаний з верхньонімецькими діалектами або літературною німецькою мовою, що сформувалася на їх основі; що стосується центральних і південних регіонів Німеччини, Австрії, Швейцарії.

  2. (Лінгвістика) –

    Належний до історичної групи західногерманських діалектів, які зазнали другої (верхньонімецької) перебудови приголосних.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верхньонімецький, р. верхньонімецького, д. верхньонімецькому, з. верхньонімецького, о. верхньонімецьким, м. верхньонімецькім

Більше записів